страктувати
СТРАКТУВАТИ, ую, уєш, перех., рідко. Док. до трактувати 1, 2. Біда, коли високий чин Та припаде малому.. Скажи такому ти слівце Напроти, не в догоду, - Страктує він як випад це Проти всього народу!.. (Воскр., Подивись.., 1962, 7); Йому [О. Довженку] чужий безкрилий натуралістичний побутовізм. Він прагне страктувати образ по-своєму (Літ. Укр., 17.VI 1969, 4).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | страктую | страктуємо |
2 особа | страктуєш | страктуєте |
3 особа | страктує | страктують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | страктував | страктували |
Жіночий рід | страктувала | |
Середній рід | страктувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | страктуймо | |
2 особа | страктуй | страктуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | страктувавши |