стрілочка
СТРІЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до стрілка 1-4. Зоя зняла плетені рукавички з зеленими стрілочками й показала Євгенові засмальцьовані руки (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 396); Назустріч сонцю жирувала молода запліднена земля, витягувала до нього жадібно стрілочки зеленої порослі (Кол., Терен.., 1959, 18); * У порівн. Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки (Кв.-Осн., II, 1956, 25).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стрілочка | стрілочки |
Родовий | стрілочки | стрілочок |
Давальний | стрілочці | стрілочкам |
Знахідний | стрілочку | стрілочки |
Орудний | стрілочкою | стрілочками |
Місцевий | на/у стрілочці | на/у стрілочках |
Кличний | стрілочко | стрілочки |