стріляючий
СТРІЛЯЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до стріляти 1, 3-5, 7, 9. Поблизу Мінська прокладено трасу й зведено комплекс споруд для змагань біатлоністів - стріляючих лижників (Веч. Київ, 26.I 1974, 3); На узбережжі Середземного моря росте цікава рослина - так званий стріляючий огірок. Щоб забезпечити собі якнайбільше «життєвого простору», він вистрілює своє насіння у різні боки (Наука.., 7, 1966, 24).
Стріляючий біль - сильний біль, що час від часу раптово виникає в попереку при захворюваннях м'язів і нервів; простріл; люмбаго.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | стріляючий | стріляюча | стріляюче | стріляючі |
Родовий | стріляючого | стріляючої | стріляючого | стріляючих |
Давальний | стріляючому | стріляючій | стріляючому | стріляючим |
Знахідний | стріляючий, стріляючого | стріляючу | стріляюче | стріляючі, стріляючих |
Орудний | стріляючим | стріляючою | стріляючим | стріляючими |
Місцевий | на/у стріляючому, стріляючім | на/у стріляючій | на/у стріляючому, стріляючім | на/у стріляючих |