стіжкуватий
СТІЖКУВАТИЙ, а, е. Схожий формою на стіг. З-під барвистого серпанка [серпанку] виступали, щораз виразніше, темні стіни лісів, стіжкуваті бовдури розрізнених дерев (Фр., III, 1950, 92); На горбатих горах пахучі сосни випростують стіжкуваті верхи (Козл., Пов. і опов., 1949, 210); Витягнув стрик [батьків брат] Гаврило невеличку крисаню з круглим стіжкуватим наголовачем (Ков., Світ.., 1960, 130).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | стіжкуватий | стіжкувата | стіжкувате | стіжкуваті |
Родовий | стіжкуватого | стіжкуватої | стіжкуватого | стіжкуватих |
Давальний | стіжкуватому | стіжкуватій | стіжкуватому | стіжкуватим |
Знахідний | стіжкуватий, стіжкуватого | стіжкувату | стіжкувате | стіжкуваті, стіжкуватих |
Орудний | стіжкуватим | стіжкуватою | стіжкуватим | стіжкуватими |
Місцевий | на/у стіжкуватому, стіжкуватім | на/у стіжкуватій | на/у стіжкуватому, стіжкуватім | на/у стіжкуватих |