суголовок
СУГОЛОВОК, вка, ч., розм. Межа між двома полями у вигляді незасіяної смуги; польова стежка. Стопудові каменюки серед поля, по суголовках, на межі лежать (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 120); Фургони повернули вузьким суголовком до.. куреня (Н.-Лев., II, 1956, 32); Микола знав, що.. суголовками він добереться до широкої польової дороги, яка допровадить його до рідного села (Гжицький, У світ.., 1960, 29).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | суголовок | суголовки |
Родовий | суголовка | суголовків |
Давальний | суголовкові, суголовку | суголовкам |
Знахідний | суголовок | суголовки |
Орудний | суголовком | суголовками |
Місцевий | на/у суголовку | на/у суголовках |
Кличний | суголовку | суголовки |