сучий
СУЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до сука 1.
Суче вим'я - народна назва нариву під пахвою. На почервонілій шкірі видно затвердіння.., які на зовнішній вигляд схожі на соски,.. [ця] хвороба дістала назву «суче вим'я» (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 38).
2. перен., вульг. Уживається у складі лайливих виразів. [Перун:] А сучий же ти син, дідугане проклятий! Трохи пальців не вломав! (Фр., IX, 1952, 399); - А чом ти, суча дочко, оце й досі не виходиш на панщину? - крикнув осавула й ударив Нимидору нагайкою по спині (Н.-Лев., II, 1956, 187); - Ти чого, сучий сину, соромиш мене перед робочим класом? (Довж., І, 1958, 170); - А де ж ви, сучі діти, їхні штани поділи? - На самогонку проміняли. Ми ж не знали, що їм так пофортунить, - засміявся бандит (Стельмах, II, 1962,88).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сучий | суча | суче | сучі |
Родовий | сучого | сучої | сучого | сучих |
Давальний | сучому | сучій | сучому | сучим |
Знахідний | сучий, сучого | сучу | суче | сучі, сучих |
Орудний | сучим | сучою | сучим | сучими |
Місцевий | на/у сучому, сучім | на/у сучій | на/у сучому, сучім | на/у сучих |