сфальшований
СФАЛЬШОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сфальшувати. [Тарас:] Дрижіть, бо час карає за неправду, за кожне кривдне слово, за рядок, сфальшо-ваний проти путів [путей] народних (Голов., Драми, 1958, 114); // у знач. прикм. - Хоч і знав я запопадливість хоробливу, ощадність і безсердечність своєї матері - однак.., що вона допускалася найгрубшого лихварства, заслоняючись до того й моїм сфальшованим підписом, - я не міг сподіватися (Коб., III, 1956, 214); Сфальшований паспорт.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сфальшований | сфальшована | сфальшоване | сфальшовані |
Родовий | сфальшованого | сфальшованої | сфальшованого | сфальшованих |
Давальний | сфальшованому | сфальшованій | сфальшованому | сфальшованим |
Знахідний | сфальшований, сфальшованого | сфальшовану | сфальшоване | сфальшовані, сфальшованих |
Орудний | сфальшованим | сфальшованою | сфальшованим | сфальшованими |
Місцевий | на/у сфальшованому, сфальшованім | на/у сфальшованій | на/у сфальшованому, сфальшованім | на/у сфальшованих |