сірячок
СІРЯЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до сіряк. Дівча в сірячку - Сухорляве, бліде, Картоплину сипку Хапко в ротик кладе (Гойда, Сонце.., 1951, 84); Він взув свої нерозлучні ходаки, підв'язав холоші, сірячок на плечі.., і з Голої гори за ним тільки смуга лягла (Чорн., Визвол. земля, 1950, 151); Надів куркуль сірячок,- вдає, що він біднячок (Укр.. присл.., 1955, 353); Охало село в захопленні від його упертості - гулом ревло: - Молодця Казанок! От тобі й «сірячок-мужичок"! (Крот., Сини.., 1948, 44).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сірячок | сірячки |
Родовий | сірячка | сірячків |
Давальний | сірячкові, сірячку | сірячкам |
Знахідний | сірячок, сірячка | сірячки, сірячків |
Орудний | сірячком | сірячками |
Місцевий | на/у сірячку | на/у сірячках |
Кличний | сірячку | сірячки |