табес
ТАБЕС, -у, ч., мед. 1. Прогресивне виснаження, знесилення. 2. Хронічне захворювання нервової системи, пізній прояв сифілісу (уражається переважно спинний мозок і спинномозкові корінці); розвивається через 5 – 15 років після зараження сифілісом, якщо не провадилося лікування; сухотка спинного мозку.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | табес | табеси |
Родовий | табесу | табесів |
Давальний | табесові, табесу | табесам |
Знахідний | табес | табеси |
Орудний | табесом | табесами |
Місцевий | на/у табесі | на/у табесах |
Кличний | табесе | табеси |