таурин
ТАУРИН, -у, ч. Монотіогліколь, що синтезується в організмі тварин та людини; відіграє суттєву роль у процесі травлення і засвоєння жирів та ліпідів; таурин сприяє виробленню жовчі у печінці, розщепленню холестерину, покращує функцію жовчного міхура; таурин – ключовий компонент жовчних кислот, він відіграє значну роль у забезпеченні оптимальної роботи печінки, таурин необхідний для виведення токсичних хімічних речовин і продуктів обміну з організму.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | таурин | таурини |
Родовий | таурину | тауринів |
Давальний | тауринові, таурину | тауринам |
Знахідний | таурин | таурини |
Орудний | таурином | тауринами |
Місцевий | на/у таурині | на/у тауринах |
Кличний | таурине | таурини |