тембровий
ТЕМБРОВИЙ, а, е. Стос. до тембру. Оволодівайте музикальністю мови, щоб кожна буква, склад, слово здобували своє, лише їм притаманне звукове темброве забарвлення (Худ. чит.., 1955, 60); В кантаті «Кавказ» Людкевич виявив себе прекрасним знавцем хорового письма. Різноманітні барви хорової палітри, темброві властивості окремих голосів використані з максимальним розумінням їх природного багатства (Мист., 1, 1963, 6).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тембровий | темброва | темброве | темброві |
Родовий | тембрового | тембрової | тембрового | тембрових |
Давальний | тембровому | тембровій | тембровому | тембровим |
Знахідний | тембровий, тембрового | темброву | темброве | темброві, тембрових |
Орудний | тембровим | тембровою | тембровим | тембровими |
Місцевий | на/у тембровому, тембровім | на/у тембровій | на/у тембровому, тембровім | на/у тембрових |