теократія
ТЕОКРАТІЯ, ї, ж. Форма державного правління, при якій політична влада належить духівництву. Життя в давній Елладі складалося вільніше, веселіше, ніж в давніх східних державах, пригнічених теократією та деспотією (Л. Укр., VIII, 1965, 145); // Держава з такою формою правління.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | теократія | теократії |
Родовий | теократії | теократій |
Давальний | теократії | теократіям |
Знахідний | теократію | теократії |
Орудний | теократією | теократіями |
Місцевий | на/у теократії | на/у теократіях |
Кличний | теократіє | теократії |