теперечки
ТЕПЕРЕЧКИ, рідко ТЕПЕРЕЧКА, присл., розм. Те саме, що тепер. Навряд чи є хто у нашому селі самий старий, щоб тямив, яке [видовище] теперечка буде у Конотопі... (Кв.-Осн., II, 1956, 173); - Певно ж я дуже змінився теперечки, коли мої давні колеги мене не впізнають (Н.-Лев., VII, 1966, 40); Відіслав би тобі гроші, та не знав куди. Теперечки знатиму (Логв., Давні рани, 1961, 28); - Вже десятий місяць твоєму козакові. «Мамо» вимовляє, а коли б ти був, говорив би й «тато». Діти теперечки теж розумнішими пішли (Стельмах, II, 1962, 73).