тепленький
ТЕПЛЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до теплий. Тихенько нива шелестіла. Вітрець тепленький подихав (Гл., Вибр., 1951, 209); Я подам тобі водиці Не з криниці, А тепленької З горнятка (Стельмах, V, 1963, 371); Болить воно [серденько], утленькеє, Не радує весна його: Ні сонечко тепленькеє, Ні квіточка, краса всього (Манж., Тв., 1955, 38); Намокли сукні оторочені, Тепленькі кофти на дівчатах (Шпорта, Вибр., 1958, 53); Питається сон дрімоти: «Де ти будеш ночувати?» «Там, де хата тепленькая, Де дитина маленькая, - Там я буду ночувати, Дитиноньку колихати» (Укр. нар. пісні, 2, 1965,6); [Міріам:] А може, потім зійдуться докупи тепленьким словом згадувать про того, про кого за життя так мало дбали (Л. Укр., II, 1951, 121).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тепленький | тепленька | тепленьке | тепленькі |
Родовий | тепленького | тепленької | тепленького | тепленьких |
Давальний | тепленькому | тепленькій | тепленькому | тепленьким |
Знахідний | тепленький, тепленького | тепленьку | тепленьке | тепленькі, тепленьких |
Орудний | тепленьким | тепленькою | тепленьким | тепленькими |
Місцевий | на/у тепленькому, тепленькім | на/у тепленькій | на/у тепленькому, тепленькім | на/у тепленьких |