тепловіддача
ТЕПЛОВІДДАЧА, і, ж., спец . 1. Віддавання тепла нагрітим тілом у навколишнє середовище. Підвальні овочесховища найбільш економні щодо опалення, бо зменшується тепловіддача через стіни (Колг. енц., II, 1956, 168); З допомогою іоніту очищають воду для парових котлів, щоб у них не було накипу, що утруднює тепловіддачу (Наука.., 11, 1956, 33).
2. Виділення тепла людським або тваринним організмом у процесі його життєдіяльності. Під впливом високої температури шкірні судини розширяються, до них приливає кров з внутрішніх органів, тепловіддача тіла збільшується (Фіз. вихов.., 1954, 55); Якщо теплотворення посилене, наприклад, при важкій м'язовій роботі, то одночасно з цим рефлекторно збільшується й тепловіддача в зовнішнє середовище (Заг. догляд за хворими, 1957, 66).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тепловіддача | тепловіддачі |
Родовий | тепловіддачі | тепловіддач |
Давальний | тепловіддачі | тепловіддачам |
Знахідний | тепловіддачу | тепловіддачі |
Орудний | тепловіддачею | тепловіддачами |
Місцевий | на/у тепловіддачі | на/у тепловіддачах |
Кличний | тепловіддаче | тепловіддачі |