теригенний
ТЕРИГЕННИЙ, а, е, геол. Який утворився в морі чи океані недалеко від берега за рахунок знесених із суходолу уламків гірських порід; принесений із суходолу. Серед теригенних покладів у морі найбільше поширені глина, пісок, конгломерати і брекчії (Курс заг. геол., 1947, 166); Теригенний матеріал рудних шарів Керченського півострова виявлений дрібними заокругленими зернами кварцу й окремими зернами ортоклазу (Геол. ж., XIII, 2, 1953, 39).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | теригенний | теригенна | теригенне | теригенні |
Родовий | теригенного | теригенної | теригенного | теригенних |
Давальний | теригенному | теригенній | теригенному | теригенним |
Знахідний | теригенний, теригенного | теригенну | теригенне | теригенні, теригенних |
Орудний | теригенним | теригенною | теригенним | теригенними |
Місцевий | на/у теригенному, теригеннім | на/у теригенній | на/у теригенному, теригеннім | на/у теригенних |