тинькування
ТИНЬКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. тинькувати. Комин та передня частина печі під час тинькування орнаментовані ялинками та іншими нескладними малюнками (Нар. тв. та етн., 3, 1965, 65); Тинькування стін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тинькування | тинькування |
Родовий | тинькування | тинькувань |
Давальний | тинькуванню | тинькуванням |
Знахідний | тинькування | тинькування |
Орудний | тинькуванням | тинькуваннями |
Місцевий | на/у тинькуванні | на/у тинькуваннях |
Кличний | тинькування | тинькування |