тире
ТИРЕ, невідм., с . 1. Розділовий знак, що має форму прямої горизонтальної риски (-). Мотивування чи попередження може передаватися на письмі замість двокрапки також і знаком тире (Худ. чит.., 1955, 117).
2. Знак такої форми в азбуці Морзе, а також звуковий сигнал, що відповідає цьому знакові. - Разом з твоєю телеграмою листа ось одержала.. Чудасія - не лист: одні крапки та тире! - Азбукою Морзе? - догадався брат. - Це здорово (Гончар, Тронка, 1963, 17); З цілим світом говорить рука худорлява радистки іскрометним ключем своїм: цятка-тире, цятка-цятка-тире (Бажан, Політ.., 1964, 22).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тире | тире |
Родовий | тире | тире |
Давальний | тире | тире |
Знахідний | тире | тире |
Орудний | тире | тире |
Місцевий | на/у тире | на/у тире |
Кличний | тире | тире |
тир
ТИР, у, ч. Закрите або напівзакрите приміщення, спеціально пристосоване для навчальної й тренувальної стрільби з ручної вогнепальної та пневматичної зброї. Майдан невідомого містечка.. Праворуч карусель, тир (Олесь, Вибр., 1958, 413); Вони вже вивчили гвинтівку, прийоми стрільби і чекали практичної перевірки своїх знань у тирі (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 23).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тир | тири |
Родовий | тиру | тирів |
Давальний | тирові, тиру | тирам |
Знахідний | тир | тири |
Орудний | тиром | тирами |
Місцевий | на/у тирі | на/у тирах |
Кличний | тире | тири |