тлумак
ТЛУМАК, а, ч., розм. Те саме, що клунок 1, 2. Приїхали у місто. Ну хвала-бо! Ідуть, ідуть, дивуються: хлопців трохи віз не переїхав, а Савчиха трохи тлумака не згубила - тяжкий такий! (Мак., Вибр., 1954, 101); Раз їхав мужик дорогою, а жінка йшла до міста і несла на плечах спорий тлумак (Україна.., І, 1960, 282).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тлумак | тлумаки |
Родовий | тлумака | тлумаків |
Давальний | тлумакові, тлумаку | тлумакам |
Знахідний | тлумак | тлумаки |
Орудний | тлумаком | тлумаками |
Місцевий | на/у тлумаку | на/у тлумаках |
Кличний | тлумаку | тлумаки |