тлінність
ТЛІННІСТЬ, ності, ж., книжн . 1. Властивість за знач. тлінний 1.Вона не наважувалася заговорити голосно тут, де відбувався такий видатний акт, акт відважної боротьби із смертю, із одвічними законами тлінності живого (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 204).
2. рідко. Те саме, що тлінь 2. Світ [у склепі] мене зустрів скупий, сірий. У ніс піднявся пах давньої тлінності (Ю. Янов., І, 1958, 88).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тлінність | тлінності |
Родовий | тлінності, тлінности | тлінностей |
Давальний | тлінності | тлінностям |
Знахідний | тлінність | тлінності |
Орудний | тлінністю | тлінностями |
Місцевий | на/у тлінності | на/у тлінностях |
Кличний | тлінносте | тлінності |