товариськість
ТОВАРИСЬКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. товариський 1, 2. В дорозі Тоня виявила себе такою заводійкою, що Ліна часом аж заздрила її кипучості, товариськості, умінню не звертати уваги на прикрі дрібниці (Гончар, Тронка, 1963, 170); Але масові прогулянки завжди мали якийсь напівофіціальний характер, що вбивав дух товариськості між учителями і учнями (Кол., Терен.., 1959, 32); В цьому слові «товариші» він почував повагу і товариськість, приємну теплоту, близькість до інших [курсантів] (Коцюба, Нові береги, 1959, 108).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | товариськість | товариськості |
Родовий | товариськості, товариськости | товариськостей |
Давальний | товариськості | товариськостям |
Знахідний | товариськість | товариськості |
Орудний | товариськістю | товариськостями |
Місцевий | на/у товариськості | на/у товариськостях |
Кличний | товариськосте | товариськості |