товаришити
ТОВАРИШИТИ, шу, шиш, недок., кому, з ким, діал. Бути товаришем (у 1, 2 знач.), створювати товариство (у 1, 3 знач.). Олексій.. ішов трохи похитуючись між парубками. Ще ніколи він так не товаришив з ними (П. Куліш, Вибр., 1969, 295); - Сказати щиру правду, і я ніколи не любила товаришити та приятелювати з такими паннами, - обізвалась Маруся (Н.-Лев., VI, 1966, 46); Численні пари панночок, побравшися за руки, ходять по залі, розмовляючи то з собою, то з кавалерами, що їм товаришать (Фр., VI, 1951, 225); Та знали певно всі тільки те, що Гутовський товаришить комісарові [приставу] на всіх бенкетах, гулянках (У. Кравч., Вибр., 1958, 385).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | товаришу | товаришимо |
2 особа | товаришиш | товаришите |
3 особа | товаришить | товаришать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | товаришитиму | товаришитимемо |
2 особа | товаришитимеш | товаришитимете |
3 особа | товаришитиме | товаришитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | товаришив | товаришили |
Жіночий рід | товаришила | |
Середній рід | товаришило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | товаришімо | |
2 особа | товариши | товаришіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | товаришачи | |
Минулий час | товаришивши |