товстогубий
ТОВСТОГУБИЙ, а, е. Який має товсті губи, з товстими губами. - Коли б мені воля, то я б паничів з п'ять до себе прийняла, - сказала товстогуба Пріська, граючи до хлопців масляними очима (Мирний, IV, 1955, 165); Устим Ревенко, задерши дурну голову, спритно кидає насіння в роззявлений товстогубий рот (Довж., І, 1958, 79).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | товстогубий | товстогуба | товстогубе | товстогубі |
Родовий | товстогубого | товстогубої | товстогубого | товстогубих |
Давальний | товстогубому | товстогубій | товстогубому | товстогубим |
Знахідний | товстогубий, товстогубого | товстогубу | товстогубе | товстогубі, товстогубих |
Орудний | товстогубим | товстогубою | товстогубим | товстогубими |
Місцевий | на/у товстогубому, товстогубім | на/у товстогубій | на/у товстогубому, товстогубім | на/у товстогубих |