товстопузий
ТОВСТОПУЗИЙ, а, е, розм . 1. Який має велике, товсте черево, пузо. На гладкому глинястому дні дрімає ціла череда товстопузих ковблів [ковбликів] (Фр., III, 1950, 332); Ще ніколи піщани не зазнали такого лиха, як тоді, коли ними правила тілиста рука товстопузого Потаповича (Мирний, II, 1954, 105); // лайл. Багатий, заможний. Відібрати в тих товстопузих дармоїдів фабрики, заводи, шахти, друкарні й дати в руки трудового народу? Завадка перший за це! (Вільде, Сестри.., 1958, 154); // у знач. ім. товстопузий, зого, ч., товстопузі, их, мн., лайл. Про багату, заможну людину. Пустився навперейми панові Степан Гуска. От би накинув панові на шию аркан і зірвав його з коня. Підлетів Гуска до товстопузого і простромив його списом (Довж., І, 1958, 261); - Ач, товстопузий. Хоч би раз проспав, дав людям відпочити, - бурчали вони [хлопці], коли Повчанський відійшов (Тулуб, Людолови, І, 1957, 82).
2. перен. З випуклими, широкими боками (про автомобіль, меблі та інші предмети). Вгору праворуч, зникаючи в піднебессі, простяглась Лібкнехтова вулиця, по обох боках якої тяглись ворухливі темні смужки люду, а бруком неслись жовті й червоні товстопузі автобуси, мерехтливі таксі (Досв., Вибр., 1959, 240).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | товстопузий | товстопуза | товстопузе | товстопузі |
Родовий | товстопузого | товстопузої | товстопузого | товстопузих |
Давальний | товстопузому | товстопузій | товстопузому | товстопузим |
Знахідний | товстопузий, товстопузого | товстопузу | товстопузе | товстопузі, товстопузих |
Орудний | товстопузим | товстопузою | товстопузим | товстопузими |
Місцевий | на/у товстопузому, товстопузім | на/у товстопузій | на/у товстопузому, товстопузім | на/у товстопузих |