тога
ТОГА, и, ж. Чоловічий верхній одяг громадян у стародавньому Римі. [Люцій:] Нащо у вавілонців мав би я учитись таких звичайностей, що не годиться не тільки зваду в гостях починати, але й до сварки допускати інших? Се й в Римі всяк, хто носить тогу, знає (Л. Укр., II, 1951, 404); Цезар у власному місті став богом. Великий у тозі. Був і при зброї великий (Зеров, Вибр., 1966, 328); * Образно. Сонце-злото, сміх і жемчуг Я знижу в разки намиста, Для забутих, для «найменших» Понесу в велике місто.. Я розсиплю сонце-злото, Жмені променя ясного. - Раптом висохне болото, І замість ганчірок - тоги Зодягне невільник праці... (Чумак, Черв. заспів, 1956, 117).
Убиратися (убратися, одягатися, одягнутися і т. ін. ) в тогу кого, чого - удавати з себе кого-небудь або намагатися створити собі певну репутацію без достатніх на те підстав. Убираючись у тогу марксистів, ревізіоністи на ділі виступають проти революційного вчення, підривають його силу і цим самим роззброюють партію, робітничий клас (Ком. Укр., 9, 1968, 39); Спроби деяких письменників нарядитися в тогу древніх мудреців, які зустрічали з колиски людину багатозначним «пам'ятай про смерть», виявилися смішними (Талант.., 1958, 221).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тога | тоги |
Родовий | тоги | тог |
Давальний | тозі | тогам |
Знахідний | тогу | тоги |
Орудний | тогою | тогами |
Місцевий | на/у тозі | на/у тогах |
Кличний | того | тоги |