тонкосльозий
ТОНКОСЛЬОЗИЙ, рідко ТОНКОСЛІЗНИЙ, а, е, розм. Схильний до плачу, який може легко розплакатися. [Каленик і Горпина (обнімають Данила ):] Дитино наша мила! Пошли тобі, господи, віку і щастя! [Михайло (набік ):] Тонкосльозі!.. (К.-Карий, І, 1960, 218); Що мати була дуже тонкосльоза, ми знали всі добре. «Але чого їй зараз плакати?» подумав я. - Чого це ви, мамо?.. (Довж., Зач. Десна, 1957, 479); Раптом Оля підвела голову, витерла сльози і посміхнулась - батько не любить тонкосльозих (Зар., Світло, 1961, 33); Солодкі сльози непрохано набігали на очі, але він у думці посміявся сам над собою - дивись ти який тонкослізний сержант (Собко, Нам спокій.., 1959, 14).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тонкосльозий | тонкосльоза | тонкосльозе | тонкосльозі |
Родовий | тонкосльозого | тонкосльозої | тонкосльозого | тонкосльозих |
Давальний | тонкосльозому | тонкосльозій | тонкосльозому | тонкосльозим |
Знахідний | тонкосльозий, тонкосльозого | тонкосльозу | тонкосльозе | тонкосльозі, тонкосльозих |
Орудний | тонкосльозим | тонкосльозою | тонкосльозим | тонкосльозими |
Місцевий | на/у тонкосльозому, тонкосльозім | на/у тонкосльозій | на/у тонкосльозому, тонкосльозім | на/у тонкосльозих |