топлений
ТОПЛЕНИЙ1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до топити1. Піл під стінкою, брудний - страх! Під другою - коминок невеличкий, цеглою світить. Піч у ньому хтозна-коли й топлена, мабуть: на припічку куряви, куряви! (Тесл., З книги життя, 1949, 146); Сива пелена диму висіла під сволоком, у корчмі було холодно і вогко, як у давно не топленому житлі (Кочура, Зол. грамота, 1960, 390); // топлено, безос. присудк. сл. У нас не холодно.. Але ся благодать почалась тільки з вчорашнього дня. Тепер у мене ще не топлено, а вже 12°!! (Л. Укр., V, 1956, 218).
ТОПЛЕНИЙ2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до топити2; // у знач. прикм. М'який, рідкий внаслідок нагрівання, плавлення. Молода, білоголова красуня відчула, що могла б змусити кожного з них випити жбан топленої смоли, не те що горілки (Ле, Наливайко, 1957, 239).
Топлене масло - масло, приготовлене за допомогою топлення, нагрівання звичайного масла і виділення з нього залишків сметани. Привітавшись, заходилась [Меланія] разом з Онуфрієм викладати заховане під сидінням добро: горщик з топленим маслом,.. кошик з яйцями у січці, обгорнені шматтям слоїки з варенням, бідон з медом і ще якісь пакуночки та пакунчата (Вільде, Сестри.., 1958, 457).
ТОПЛЕНИЙ3, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до топити3. Обернувшись, комишанець побачив над собою смачне, повнощоке обличчя дядька Івана, його очі, переповнені чорним іскристим сміхом. Топлений, та не втоплений, вбиваний, та не вбитий... (Гончар, Бригантина, 1973, 172).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | топлений | топлена | топлене | топлені |
Родовий | топленого | топленої | топленого | топлених |
Давальний | топленому | топленій | топленому | топленим |
Знахідний | топлений, топленого | топлену | топлене | топлені, топлених |
Орудний | топленим | топленою | топленим | топленими |
Місцевий | на/у топленому, топленім | на/у топленій | на/у топленому, топленім | на/у топлених |