тополя
ТОПОЛЯ, і, ж. Дерево родини вербових із високим прямим стовбуром, глянсуватими листками різної форми та одностатевими квітками у вигляді повислих сережок. Вітер в гаї нагинає Лозу і тополю, Лама дуба, котить полем Перекотиполе (Шевч., І, 1963, 145); Сонце сідало за горами, за високими тополями, що стояли на горі (Н.-Лев., III, 1956, 337); Зашуміла вітами стара тополя (Шиян, Вибр., 1947, 138); * У порівн. Дівчина стояла нерухомо, мов тополя, похилена осіннім вітром (Гончар, III, 1959, 184); // у знач. збірн. На супіщаних грунтах, каштанових і південних чорноземах для садів і виноградників можна рекомендувати узлісні смуги з тополі (Колг. Укр., 9, 1961, 37).
^ Пірамідальна (італійська) тополя - вид стрункої високої тополі, крона якої має форму піраміди. Сонце сідало, і останнє його проміння ледь на мить затрималося ще на самісіньких верхів'ях пірамідальних тополь, що оточували наше футбольне поле (Смолич, II, 1958, 131); Вулиці і сквери нашого міста прикрашають чарівні алеї українських пірамідальних тополь (Веч. Київ, 31.I 1961, 1); Чорна тополя - те саме, що осокір; Тополя Максимовича - швидкоросла порода тополі, що в 70-80 років дає до 800 кубометрів деревини з гектара.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тополя | тополі |
Родовий | тополі | тополь |
Давальний | тополі | тополям |
Знахідний | тополю | тополі |
Орудний | тополею | тополями |
Місцевий | на/у тополі | на/у тополях |
Кличний | тополе | тополі |