торба
ТОРБА, и, ж. Вид дорожнього мішка, що його носять звичайно за плечима. Взяла [мати] торбу, пішла селом, На вигоні сіла І в село вже не верталась (Шевч., І, 1963, 230); Андрій збирається йти на нічну зміну. Бере торбу з їжею, шапку і виходить з хати (Ю. Янов., IV, 1959, 17); У торбі за плечима в нього лежали шматок оленячого м'яса та кілька сухарів (Трубл., Вовки.., 1936, 44); * У порівн. Діти все дивуються. «І де ви, бабо, видрали таких казок та приказок?» - «Е, голуб'яточки! Голова, як торба; що знайдеш, то й покладеш» (Дн. Чайка, Тв., 1960, 27); // у знач. присл. торбу, розм. Багато чогось. - Чи ж треба, хлопці, випускати пана? Їй-бо, він ще привезе торбу лиха і мішок біди (Стельмах, І, 1962, 629).
@ Вишептавсь, як рак у торбі див. вишептатися; Іти (ходити, піти) з торбами (з торбою) - займатися жебранням; старцювати. Ще змалку з матір'ю старою Ходив з торбами цей козак, Отак і виріс сиротою, У наймах (Шевч., II, 1963, 126); Не вартий [і] торби січки (торби з січкою) див. січка; Носитися (панькатися і т. ін. ), як з писаною торбою див. писаний; Носитися, як дурень з писаною торбою див. носитися; Повна торба див. повний; Повну торбу розказати див. розказувати; Пускати (пустити) з торбою див. пускати; Розноситися, як старець з писаною торбою див. розноситися2; Торба лиха і мішок біди див. мішок; Торби начепити (почепити) - дійти до жебрання. - Он, казав Гудзь, - швидко сахарню будуватимуть. - Слухай, серце, Гудзя, слухай, Андрійку... якраз почепиш торби, та й мені доведеться... (Коцюб., II, 1955, 11).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | торба | торби |
Родовий | торби | торбів, торб |
Давальний | торбі | торбам |
Знахідний | торбу | торби |
Орудний | торбою | торбами |
Місцевий | на/у торбі | на/у торбах |
Кличний | торбо | торби |