торсонути
ТОРСОНУТИ, ну, неш, док., перех., розм. Однокр. до торсати. - Василино! Вставай-бо та жени вівці до череди! - сказала мати і торсонула Василину рукою (Н.-Лев., II, 1956, 34); Вона торсонула його так, що мусив почути (Гр., II, 1963, 299); Він підбіг до хвіртки.. і торсонув її рукою, але вона не відчинилась (Добр., Очак. розмир, 1965, 87).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | торсону | торсонемо |
2 особа | торсонеш | торсонете |
3 особа | торсоне | торсонуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | торсонув | торсонули |
Жіночий рід | торсонула | |
Середній рід | торсонуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | торсонімо | |
2 особа | торсони | торсоніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | торсонувши |