торшер
ТОРШЕР, а, ч. Світильник на високій підставці, який стоїть на підлозі. Ніяка буря не може вдертися в цю велику кімнату, де освітлений лампою великого торшера зараз непорушно сидить, читаючи газету, старий Комаренко (Собко, Срібний корабель, 1961, 161); У куточку для відпочинку добре поставити торшер (Веч. Київ, 4.ІІ 1961, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | торшер | торшери |
Родовий | торшера | торшерів |
Давальний | торшерові, торшеру | торшерам |
Знахідний | торшер | торшери |
Орудний | торшером | торшерами |
Місцевий | на/у торшері | на/у торшерах |
Кличний | торшере | торшери |