традиційний
ТРАДИЦІЙНИЙ, а, е. Який є традицією (у 1 знач.); який грунтується на традиції й закріплений нею. Заохочена мимовільним порятунком бідних хворих, вона стала думати, чи не можна завести традиційну аптечку, якою прабабки славились (Кобр., Вибр., 1954, 105); // Такий, що відповідає усталеним нормам, зразкам, звичаям і т. ін.; звичний. Килина Іванівна не була тією традиційною мачухою, яка поїдом їсть пасербиць та пасинків (Дмит., Наречена, 1959, 147); // Який відбувається за встановленою традицією, який влаштовують за прийнятим звичаєм. Під Новий рік у клубі письменників відбувався традиційний вечір (Панч, В дорозі, 1959, 330); Пізньої московської осені відбувався традиційний матч гребців (В ім'я Вітч., 1954, 63); // Прийнятий за традицією, який став звичайним, обов'язковим. Широкою алеєю поспішали робітники-металісти в своїх синіх одягах, муляри, теслярі, аж до підборіддя замотані в традиційні сірі фартухи (Досв., Вибр., 1959, 369); Ми були в червоних майках - нашій традиційній одежі, німці - в білих із свастикою (Ю. Янов., II, 1954, 25); Залізобетон замінив цеглу - одвічний традиційний матеріал. Він дозволив вдвічі зменшити вагу будинків (Вітч., 9, 1964, 203).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | традиційний | традиційна | традиційне | традиційні |
Родовий | традиційного | традиційної | традиційного | традиційних |
Давальний | традиційному | традиційній | традиційному | традиційним |
Знахідний | традиційний, традиційного | традиційну | традиційне | традиційні, традиційних |
Орудний | традиційним | традиційною | традиційним | традиційними |
Місцевий | на/у традиційному, традиційнім | на/у традиційній | на/у традиційному, традиційнім | на/у традиційних |