транслатив
ТРАНСЛАТИВ, -а, ч., лінгв. Перетворювальний відмінок; указує на перетворення на кого-небудь/у що-небудь, перехід у який-небудь стан/положення, зміна у що-небудь.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | транслатив | транслативи |
Родовий | транслатива | транслативів |
Давальний | транслативові, транслативу | транслативам |
Знахідний | транслатив | транслативи |
Орудний | транслативом | транслативами |
Місцевий | на/у транслативі | на/у транслативах |
Кличний | транслативе | транслативи |