трасувальний
ТРАСУВАЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до трасування (див. трасування1). Трасувальні роботи; // Признач. для трасування. Трасувальна віха.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | трасувальний | трасувальна | трасувальне | трасувальні |
Родовий | трасувального | трасувальної | трасувального | трасувальних |
Давальний | трасувальному | трасувальній | трасувальному | трасувальним |
Знахідний | трасувальний, трасувального | трасувальну | трасувальне | трасувальні, трасувальних |
Орудний | трасувальним | трасувальною | трасувальним | трасувальними |
Місцевий | на/у трасувальному, трасувальнім | на/у трасувальній | на/у трасувальному, трасувальнім | на/у трасувальних |