трахея
ТРАХЕЯ, ї, ж . 1. Частина дихального шляху в людини й наземних хребетних тварин, через яку надходить повітря з гортані до легенів; дихальне горло. Вивчаючи трахею, учні повинні звернути увагу на те, що це м'яка трубка, у стінці якої лежать неповні хрящові кільця, які обхоплюють її спереду і з боків (Метод. викл. анат.., 1955, 111); Пройшовши гортань, повітря попадає в трахею. Це трубка близько 10-12 см завдовжки (Анат. і фізіол. люд., 1957, 72); Від ротової порожнини [грака] до легень веде уздовж усієї шиї довга трахея, яка розгалужується на два бронхи (Зоол., 1957, 109).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трахея | трахеї |
Родовий | трахеї | трахей |
Давальний | трахеї | трахеям |
Знахідний | трахею | трахеї |
Орудний | трахеєю | трахеями |
Місцевий | на/у трахеї | на/у трахеях |
Кличний | трахеє | трахеї |