трелювальний
ТРЕЛЮВАЛЬНИЙ, а, е. Стос. до трелювання. Трелювальні роботи; // Признач. для трелювання. Трелювальний трактор - потужна, хороша машина, яка дістала високу оцінку трудівників лісорозробок (Рад. Укр., 17.VІІ 1962, 1); Трелювальна лебідка; Трелювальний механізм.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | трелювальний | трелювальна | трелювальне | трелювальні |
Родовий | трелювального | трелювальної | трелювального | трелювальних |
Давальний | трелювальному | трелювальній | трелювальному | трелювальним |
Знахідний | трелювальний, трелювального | трелювальну | трелювальне | трелювальні, трелювальних |
Орудний | трелювальним | трелювальною | трелювальним | трелювальними |
Місцевий | на/у трелювальному, трелювальнім | на/у трелювальній | на/у трелювальному, трелювальнім | на/у трелювальних |