триножити
ТРИНОЖИТИ, жу, жиш, недок., перех. Спутувати коневі, корові тощо передні ноги з однією задньою або прив'язувати поводом (налигачем) голову до ноги чи до спутаних ніг. Щоб не втекла коняка, треба її треножити [триножити] (Сл. Гр.); Всі троє коней мали пута на передніх ногах, а буланого ще й триножили татарським арканом (Ле, Хмельницький, І, 1957, 293).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | триножу | триножимо |
2 особа | триножиш | триножите |
3 особа | триножить | триножать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | триножитиму | триножитимемо |
2 особа | триножитимеш | триножитимете |
3 особа | триножитиме | триножитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | триножив | триножили |
Жіночий рід | триножила | |
Середній рід | триножило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | триножмо | |
2 особа | тринож | триножте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | триножачи | |
Минулий час | триноживши |