трос
ТРОС, а, ч . Канат з рослинного або штучного волокна, а також із сталевого дроту. Три машини, що поїхали повз озеро за спортивною машиною, повернулися, ведучи її на тросі (Смолич, І, 1958, 100); Коли це раптом обірвався сталевий трос, і швидка течія понесла пором до страшного водоспаду (Шиян, Іван - мужицький син, 1959, 59); З висоти щогли спадає якийсь обірваний трос, бовтається в повітрі (Гончар, Тронка, 1963, 236); [Волошин:] Оці вагонетки на дамбу самі по тросах ходитимуть (Баш, П'єси, 1958, 100).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трос | троси |
Родовий | троса | тросів |
Давальний | тросові, тросу | тросам |
Знахідний | трос | троси |
Орудний | тросом | тросами |
Місцевий | на/у тросі | на/у тросах |
Кличний | тросе | троси |