тротуар
ТРОТУАР, у, ч. Пішохідна доріжка (з кам'яних плит, цегли, асфальту, дощок і т. ін.) з боків вулиці, площі, трохи вища порівняно з проїжджою частиною. Виразно стукають каблуки по сухих тротуарах (Коцюб., II, 1955, 363); Двірники в білих фартухах вийшли з шлангами в руках - поливати сірий брук вулиць та жовту цеглу тротуарів (Смолич, Мир.., 1958, 80); Вона знає кожну дошку дерев'яного тротуару (Донч., III, 1956, 26); Звідси, з вищого берега, Тарасові було добре видно рівні вимощені вулиці, гладенькі асфальтові тротуари (Ткач, Плем'я.., 1961, 157).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тротуар | тротуари |
Родовий | тротуару | тротуарів |
Давальний | тротуарові, тротуару | тротуарам |
Знахідний | тротуар | тротуари |
Орудний | тротуаром | тротуарами |
Місцевий | на/у тротуарі | на/у тротуарах |
Кличний | тротуаре | тротуари |