тріскотливий
ТРІСКОТЛИВИЙ, а, е. Який утворює або видає тріск чи звуки, схожі на тріск. Дубовий, глицями збитий стіл, і на ньому ледве блимає тріскотливий каганець (Ле, Наливайко, 1957, 230); Ті палили вогнища. Відгороджувалися тріскотливою запоною жовтого вогню від чорної вільгості ночі, від остраху (Загреб., Шепіт, 1966, 376); // Який лунає сухо, різко, як тріск. Розітнувся тріскотливий вибух (Коз., Зол. грамота, 1939, 94); - Йому стало погано, - повторила вона своїм сухим, тріскотливим голосом (Рибак, Час.., 1960, 807).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тріскотливий | тріскотлива | тріскотливе | тріскотливі |
Родовий | тріскотливого | тріскотливої | тріскотливого | тріскотливих |
Давальний | тріскотливому | тріскотливій | тріскотливому | тріскотливим |
Знахідний | тріскотливий, тріскотливого | тріскотливу | тріскотливе | тріскотливі, тріскотливих |
Орудний | тріскотливим | тріскотливою | тріскотливим | тріскотливими |
Місцевий | на/у тріскотливому, тріскотливім | на/у тріскотливій | на/у тріскотливому, тріскотливім | на/у тріскотливих |