тріскотня
ТРІСКОТНЯ, і, ж., розм . 1. Безперервний або тривалий тріск. Робітники.. з тріскотнею вивертали недорубані гілляки, ламали тички (Коцюб., І, 1955, 216); - Гасіть! Де Одарка? ..Але за тріскотнею полум'я нічого не вчув (Ле, Вибр., 1939, 150); Тріскотня мушкетів не долинала до них (Тулуб, Людолови, II, 1957, 111).
2. перен. Балаканина, письмовий текст, розраховані на зовнішній ефект. Без художніх образів вірш не має сили емоційного впливу, перетворюється в тріскотню й неприємно вражає читача (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 127); Партія веде рішучу боротьбу проти непотрібної тріскотні і парадності (Ком. Укр., 11, 1965, 28).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тріскотня | тріскотні |
Родовий | тріскотні | тріскотн |
Давальний | тріскотні | тріскотням |
Знахідний | тріскотню | тріскотні |
Орудний | тріскотнею | тріскотнями |
Місцевий | на/у тріскотні | на/у тріскотнях |
Кличний | тріскотне | тріскотні |