тубус
ТУБУС, а, ч., спец . 1. Труба в оптичних приладах. Важливою частиною мікроскопа є тубус, або труба (Практ. з анат. рослин, 1955, 4); Усі елементи звуковідтворювальної оптики проектора, крім лінзи фотоелемента, розміщені в тубусі, який являє собою колінчасту трубку (Пересувні кінопр., 1959, 23).
2. У посудинах різного типу (ретортах, колбах тощо) отвір для пропускання рідини або газів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тубус | тубуси |
Родовий | тубуса | тубусів |
Давальний | тубусові, тубусу | тубусам |
Знахідний | тубус | тубуси |
Орудний | тубусом | тубусами |
Місцевий | на/у тубусі | на/у тубусах |
Кличний | тубусе | тубуси |