тутукати
ТУТУКАТИ, аю, аєш, недок., розм . 1. Утворювати розмірені уривчасті звуки; часто тукати, стукати. Тутука дятел в сук (Пол., Вибр., 1968, 58); // Часто стріляти, утворюючи звуки, здалеку схожі на стукіт. Мов дятел,.. тутукав кулемет (Панч, В дорозі, 1959, 86).
2. Утворювати звуки «ту-ту». Паровоз тутукає; Автомобіль тутукає.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тутукаю | тутукаємо |
2 особа | тутукаєш | тутукаєте |
3 особа | тутукає | тутукають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тутукатиму | тутукатимемо |
2 особа | тутукатимеш | тутукатимете |
3 особа | тутукатиме | тутукатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | тутукав | тутукали |
Жіночий рід | тутукала | |
Середній рід | тутукало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тутукаймо | |
2 особа | тутукай | тутукайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | тутукаючи | |
Минулий час | тутукавши |