тюк
ТЮК1, а, ч. Великий щільно упакований згорток чого-небудь (сіна, речей, товару і т. ін.). Купці.. в'язали їм [верблюдам] на спини важкі тюки добра, здобутого в Каффі (Тулуб, Людолови, II, 1957, 176); Перон завалений купами тюків, чемоданів, ящиків, скринь та усякого хатнього майна (Коч., II, 1956, 323); Найкраще степове сіно.. пресувалося по таборах у тюки і вже в такому вигляді сплавлялося на каховську пристань (Гончар, Таврія, 1952, 215).
ТЮК2, виг., розм. Уживається як присудок за знач. тюкнути2.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тюк | тюки |
Родовий | тюка | тюків |
Давальний | тюкові, тюку | тюкам |
Знахідний | тюк | тюки |
Орудний | тюком | тюками |
Місцевий | на/у тюку | на/у тюках |
Кличний | тюку | тюки |