тютюнковий
ТЮТЮНКОВИЙ, а, е, заст. Тютюновий. Чоловік.. смоктав тютюнкові корінці з коротенької люльки (Стор., I, 1957, 250); // Настояний на тютюні (див. тютюн 1). Тютюнкова горілка; // у знач. ім. тютюнкова, вої, ж. Горілка, настояна на тютюні. Ой, час би, Грицьку, нам, ой, час пошануваться: Не все ж нам, братіку, не все парубкувать; Не все з дівчатами гасать і женихаться! І тютюнкову день і ніч в шинку круглять! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 125).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тютюнковий | тютюнкова | тютюнкове | тютюнкові |
Родовий | тютюнкового | тютюнкової | тютюнкового | тютюнкових |
Давальний | тютюнковому | тютюнковій | тютюнковому | тютюнковим |
Знахідний | тютюнковий, тютюнкового | тютюнкову | тютюнкове | тютюнкові, тютюнкових |
Орудний | тютюнковим | тютюнковою | тютюнковим | тютюнковими |
Місцевий | на/у тютюнковому, тютюнковім | на/у тютюнковій | на/у тютюнковому, тютюнковім | на/у тютюнкових |