тяп
ТЯП, виг., розм.: @ Тяп-ляп; Тяп та ляп: а) швидко, але недбало, абияк; сяк-так. - Ну що, зняли [кулемет з розбитого танка]? - запитав їх Пузанов насмішкувато. - Ви думали тут так - тяп-ляп? (Гончар, IV, 1960, 62); б) уживається як присудок на означення швидкої та недбалої або повільної дії. - Доки ви своїм обушком тяп-ляп, - я своєю врубівкою тонну та тонну (Вишня, І, 1956, 257).