убавлятися
УБАВЛЯТИСЯ (ВБАВЛЯТИСЯ), яється, недок., УБАВИТИСЯ (ВБАВИТИСЯ), иться, док. Зменшуватися в розмірі, об'ємі, кількості і т. ін.
Не убавиться кого - нічого не станеться з ким-небудь, не буде шкоди комусь. В клубі хай співає... Від того її [Катрі] не убавиться, а на людях прославиться (Кучер, Прощай.., 1957, 195).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | убавляюся | убавляємося |
2 особа | убавляєшся | убавляєтеся |
3 особа | убавляється | убавляються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | убавлятимуся | убавлятимемося |
2 особа | убавлятимешся | убавлятиметеся |
3 особа | убавлятиметься | убавлятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | убавлявся | убавлялися |
Жіночий рід | убавлялася | |
Середній рід | убавлялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | убавляймося | |
2 особа | убавляйся | убавляйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | убавляючись | |
Минулий час | убавлявшись |