увічнення
УВІЧНЕННЯ (ВВІЧНЕННЯ), я, с. Дія за знач. увічнити. Завдання і зміст монументальної скульптури - увічнення значних історичних подій і уславлення діяльності видатних людей (Наука.., 6, 1963, 56); З метою увічнення пам'яті великого Кобзаря.. уряд Української РСР у травні 1961 року прийняв постанову про встановлення щорічних премій імені Т. Г. Шевченка, які присуджуються за видатні досягнення в галузі літератури і мистецтва (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 7); Робітничий клас - єдиний в історії клас, який не ставить собі за мету увічнення своєї влади (Програма КПРС, 1961, 88).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | увічнення | увічнення |
Родовий | увічнення | увічнень |
Давальний | увічненню | увічненням |
Знахідний | увічнення | увічнення |
Орудний | увічненням | увічненнями |
Місцевий | на/у увічненні | на/у увічненнях |
Кличний | увічнення | увічнення |