угав
УГАВ (ВГАВ): Без угаву - не перестаючи, без перерви. Шепотіння, шелест, як той струмок, що туркоче без угаву десь за кущем (Вас., Вибр, 1944, 125); Битим шляхом без угаву все мчали вантажні автомобілі (Кучер, Зол. руки, 1948, 40); Він без угаву править теревені, поблискуючи з-під розкуйовджених вусів білими молодими зубами (Гончар, III, 1959, 54); Перекинута шаланда гойдалася на хвилях, шторм лютував без угаву (Ю. Янов., II, 1958, 192).
Не знати угаву - не зменшуватися, не припинятися, не зникати. Жаль у материнім серці не має спину, не знає угаву... (Мирний, II, 1954, 187); Немає (нема) вгаву (угаву) - немає спину, немає перерви. У себе в кімнаті своїй обидві співають - нема вгаву... (Вовчок, І, 1955, 376); - Як ідеш біля того пекла - там крик, і стогін, і вгаву нема, і дьоготь іде, і смола кипить (Стельмах, Хліб.., 1959, 294); Немає (нема, не було) вгаву (угаву) кому, на кого - хтось не перестає робити що-небудь, не може заспокоїтися, угамуватися. Не було дівчатам вгаву: Чайченко - як на мислі, як на язиці (Вовчок, І, 1955, 189); Як та вода по весні, розірвавши греблю, знай біжить та клекотить - так я: ані вгаву, ані втоми мені немає... (Мирний, І, 1954, 71).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | угав | угави |
Родовий | угаву | угавів |
Давальний | угавові, угаву | угавам |
Знахідний | угав | угави |
Орудний | угавом | угавами |
Місцевий | на/у угаві | на/у угавах |
Кличний | угаве | угави |