уганятися
УГАНЯТИСЯ1 (ВГАНЯТИСЯ), яюся, яєшся, недок., розм., рідко . 1. Бігати, ганяти. - Бачиш, я немічний, кашляю, вже навіть іноді кров'ю кашляю.. Значить, не мені вже вганятися по лісах (Фр., VIII, 1952, 385); Рум'яний від утоми і вдоволення, [хлопчик] уганяється за красним метеликом, зриває барвисті квіти і слідкує за скоками польового коника (Кобр., Вибр., 1954, 29); // за чим, перен. Прагнути, домагатися чого-небудь. [Єлисей:] Доки люде не так уганялися за землею, доти і одводили широкі шляхи (Кроп., III, 1959, 316).
2. за ким. Бігати, упадаючи, залицяючись. Вона знала ту Варвару, пиячку, що чіплялася кожного хлопа. Невже ж до тої гурми п'яних мужчин, що вганяються за Варварою, належав би й Славко? (Март., Тв., 1954, 295).
3. Підніматися вгору (перев. про рослини). О, той сад!.. А коло нього високі тополі, що вночі з-поміж овочевих дерев, мов справдішні сторожі, у висоту вганялися... (Коб., III, 1956, 11).
УГАНЯТИСЯ2 (ВГАНЯТИСЯ), яюся, яєшся, док., за ким - чим, розм. Те саме, що угнатися1. - Ніяке око не вганяється за мною (Барв., Опов.., 1902, 535); [Василь:] За черницями не вганяєшся. [Сестра Серахвима:] Чому? Швидкі такі? (Мирний, V, 1955, 103).
УГАНЯТИСЯ3 див. вганятися1.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уганяюся | уганяємося |
2 особа | уганяєшся | уганяєтеся |
3 особа | уганяється | уганяються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уганятимуся | уганятимемося |
2 особа | уганятимешся | уганятиметеся |
3 особа | уганятиметься | уганятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | уганявся | уганялися |
Жіночий рід | уганялася | |
Середній рід | уганялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уганяймося | |
2 особа | уганяйся | уганяйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | уганяючись | |
Минулий час | уганявшись |